- змичка
- -и, ж.1) спец.З'єднання країв, кінців чого-небудь.2) перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
змичка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
проривний — а/, е/. 1) лінгв. Такий, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). || у знач. ім. проривни/й, но/го, ч. Приголосний звук, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних… … Український тлумачний словник